Справжній Шевченко – це не пам’ятник, не скам’янілий бюст. Він живий. Він у кожному, хто бореться за Україну.
“Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть.” -Ці слова висічені в наших серцях.
Він не боявся говорити правду. “Борітеся – поборете!” – його слова звучали на Майдані 2014 року. Пророчі слова. “Вогонь запеклих не пече,” – повторюють українські воїни на передовій сьогодні. Його вірші не музейні експонати. Вони – зброя. Вони – ліки. Вони – голос, який кличе до свободи.
