Лихослів’я стало епідемією, особливо серед молоді, незалежно від статі. Підлітки вважають, що нецензурна лайка є засобом самоствердження, проявом «дорослості». Нецензурна лайка стала звичним явищем. Лихословлять діти, дорослі, пенсіонери… На вулицях, у громадському транспорті, на роботі, у навчальних закладах, на базарі і вдома…
Що ж таке лихослів’я? Лихослів’я — це вживання грубих, соромітних, нецензурних або лайливих слів, що свідчить про обмежений словниковий запас, невміння виражати думки, а також про духовну хворобу чи моральний занепад. Це поняття включає ненормативну лексику, матюки, вульгаризми та прокльони, які оскверняють мову та життєвий простір.
Які причини лихослів’я?
- Соціальні та виховні чинники: наслідування дорослих, низький рівень культури (якщо в сім’ї під час спілкування звучить лихослів’я – значить можна і дитині; обмежений словниковий запас у зв’язку з відсутністю навичок читати літературні твори);
- Психологічне розвантаження: спроба зняти стрес, виразити гнів, роздратування або переляк через лайку;
- Залежність: лихослів’я стає звичкою, якої важко позбутися (як від куріння чи алкоголю).
- Духовні причини: показник внутрішньої пустоти, заздрості, гордині або браку моральних установок.
Брак культури мовлення: невміння висловити свої думки та почуття іншими словами, використання матюків як слів-паразитів.
- Брати приклад з людей, які не лаються!
- Вдосконалювати рідну мову!
- Виховувати повагу до старших!
- Керувати своїми емоціями!
- Пам’ятати, що лайка — гріх! І не завжди гарне враження від спілкування.
- Уникати людей, які лихословлять та слів, що провокують різку реакцію!
- Пам’ятати про наслідки!
Як же позбутися від лихослів’я?
Перше – не говорити поганих слів самому. Не потрібно боятися бути білою вороною. Людина може через свою промову впливати на стан мови. Скажіть собі: “Всі хай говорять, а я не буду!” Звичайно, для цього потрібна мужність. Швидше за все, над вами будуть сміятися, жартувати, підсміюватися. Ах, ти не п’єш? До цих пір не куриш? Не лаєшся? Спробуйте встояти в такій ситуації. Спробуйте не злякатися насмішок, презирства.
Друге. Ми, звичайно, не можемо виправити суспільство в цілому, але припинити лихослів’я в сім’ї, в групі можна. Навіть у самому жахливому середовищі є люди, до яких бруд не пристає.
Третє. Тренуйте себе просто говорити ввічливо і гарно. Важливо навчитися думати й говорити про хороше, пам’ятаючи, що наші слова матеріалізуються, а помисли реалізуються. Використовуйте в своїй мові як можна більше позитивних висловлювань (похвалу, заохочення, висловлювання добрих позитивних почуттів і думок). Робіть щодня як можна більше компліментів іншим людям, наприклад, “Ти сьогодні дуже добре виглядаєш”, “Радий тебе бачити”, “Ти приголомшливо здорово відповідав на уроці” і т.д. З часом ви побачите, що компліменти стають вашою звичкою, яка вам дуже подобається.
Четверте. Поглиблюйте словниковий запас через читання літератури. Це регулярний процес, який базується на читанні різножанрової літератури, використанні тлумачних словників та обов’язковому впровадженні нових слів у мовлення. Ефективними методами є ведення словничка, вивчення слів у контексті (фразами), використання карток для запам’ятовування (flashcards) та обговорення прочитаного.
П’яте. Нейтралізуйте свій гнів. Негайно зробіть паузу, глибоко дихайте (вдих носом, повільний видих – від 3 до 5 разів) та фізично дистанціюйтесь від джерела роздратування. Ефективні методи включають: рахунок до 10-25, використання «Я-повідомлень» для вираження почуттів без звинувачень («Я відчуваю розчарування…»), фізичні вправи, записування емоцій на папері або перемикання уваги на гумор.
Жив собі чоловік. У дитинстві він прагнув переробити світ, замолоду – країну, у зрілості – родину, у старості – себе. Перед смертю його родичі почули такі слова: «Якби я в дитинстві почав із себе, то зараз змінив би світ».
Ось поради, які допоможуть вам стати кращими.
Не копіюйте інших, не кажіть, як усі, не намагайтеся бути схожими на когось, зберігайте самобутність і пам’ятайте: “Не те, що входить в уста, опоганює їх, а те, що виходить з уст”
За матеріалами інтернет ресурсів.
Соціальний педагог Ольга Желєзна
Практикант-психолог Анжела Марандел